Останній тиждень перед Воскресінням – час, коли ми пригадуємо найважчі муки у житті Спасителя, дорогу, яка привела Його на Голгофу. Пропонуємо Вам разом із нами зупинитись на декілька хвилин, щоб пригадати, наскільки жертовною є Божа Любов.
Хресна Дорога в Колізеї під головуванням Святішого Отця Франциска.
Роздуми та молитви учнів римського ліцею Піло Альбертеллі, під керівництвом викладача релігії Андреа Монда.
Ісус умирає на хресті
З Євангелія від Луки 23, 44-47
Було вже близько півдня, і темрява по всій землі настала аж до третьої години, бо затьмарилося сонце; завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: «Отче, у твої руки віддаю духа мого!» Сказавши це, він віддав духа. Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: «Справді цей чоловік був праведним».
Роздум
Бачу Тебе, Ісусе, хоча цього разу волів би Тебе не бачити. Ти вмираєш. Гарно було дивитися на Тебе, коли Ти промовляв до натовпів, але тепер усе скінчилося. Не хочу бачити кінця; багато разів я відвертав погляд в інший бік і майже звик утікати від болю та смерті, знечулив себе.
Твій крик на хресті – сильний, разючий: ми не були готові до таких мук, ми не готові й зараз, і ніколи не будемо. Ми підсвідомо, під впливом паніки, втікаємо від смерті та страждань, заперечуємо їх, вважаємо за краще відвернутися або заплющити очі. Ти ж залишаєшся на хресті, чекаєш на нас із розпростертими обіймами, розплющуючи наші очі.
Це велика таїна, Ісусе: Ти любиш нас, умираючи, самотній, віддаючи Свій дух, виконуючи волю Отця, усуваючись. Ти залишаєшся на хресті й годі. Не намагаєшся пояснити таємницю смерті, занепаду всього навколо, а робиш більше: проходиш крізь неї всім Своїм тілом і духом. Це велика таїна, яка постійно нас випробовує і непокоїть, кидає нам виклик, пропонує розплющити очі й навчитися бачити Твою любов навіть у смерті, ба більше, насамперед у смерті. Саме там Ти проявив Свою любов до нас: у найбільш властивих для нас, невикорінних і невідворотних реаліях. Саме там ми пізнаємо, хоча ще недосконало, Твою присутність, живу і справжню. Таке прагнення Твоєї близькості, Твого буття Богом із нами залишиться в нас назавжди.
Молитва
Прошу Тебе, Господи, розплющ мої очі, щоб бачити Тебе навіть у стражданнях, у смерті, яка здається кінцем, але ним насправді не є. Потурбуй мою байдужість своїм хрестом, виведи мене з оніміння. Завжди домагайся мене своєю зворушливою таїною, яка долає смерть і дарує життя.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.